История

В роки першої світової війни в місті Старий Крим відкрилося санаторій, де працювали лікар і дві медсестри. З 1927 року в місті відкрилося відділення Кримського курортного тресту. Приїжджі хворі селилися у відремонтованих чотирьох дачах  і готелях.

У 1931 році відділенню курортного тресту передано 10 дач для створення санаторію і пансіонату. У наступному році місто стає курортом місцевого значення для хворих переважно з відкритою формою туберкульозу. За рішенням ВЦСПС почав працювати санаторій на 200 ліжок.

Санаторій був цілком зруйнований у роки ВОВ.

Будівництво існуючого санаторію на 150 місць для хворих туберкульозом у м.Старий Крим здійснений на підставі Постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 27.12.1945 року за № 3180 і наказу Міністерства нафтової промисловості від 12.01.1046 р.№ 24, фактично санаторій почав функціонувати з 27 липня 1946 року, як база відпочинку нафтової і газової промисловості. Тільки в 1950 році санаторій почав працювати як протитуберкульозний.

Наступним розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 18.09.1951 року № 17319 – р ліжковий фонд збільшений  до 260 місць, за рахунок включення в комплекс його раніше вибудованого й експлуатованого з 1946 року тимчасового санаторію на 110 місць, що складає з окремих котеджів, харчоблока, санпропускника й інших допоміжних споруджень. Цілком весь комплекс санаторію зданий в експлуатацію 31.12.1953 року. Санаторій мав потужність 500 ліжок, міг одномоментно приймати до 650 хворих. Місця були закріплені за всіма союзними республіками.

 Наказами Міністерства Нафтової промисловості СРСР від 14.05.1956 року № 35 – 3 – 37 і МЗ СРСР від 29.03.1956 року № 60 санаторій був переданий Евпаторийскому територіальному керуванню курортів.

У 1960 році наказом МЗ УРСР № 228 від 26.04.1960 року санаторій переданий Кримському керуванню санаторіями. У 1997 році безпосередньо підлеглий МОЗ України.